ОЛЕГ КРАВЧЕНКО: «Для розвитку боротьби в Україні необхідні державні преференції»
28 06.2015
За словами багатьох спортсменів та тренерів і не тільки з греко-римської, а й вільної і жіночої боротьби, успіхи борців на І Європейських Іграх могли би бути значно скромнішими, якби не фінансова підтримка, всебічна допомога (екіпіровка, додаткове харчування) та особиста участь у підготовці та виступах українців, Віце-президента Асоціації спортивної боротьби України – Олега Миколайовича Кравченка, та інших спонсорів, які активно допомагали у підготовці до відповідальних змагань і класикам, і вільникам, і дівчатам. І борці, і борчині відчули, що Олег Миколайович переживає майже за все і ставиться до них, як до рідних людей. Він вимагає тільки одного: «Боріться, перемагайте і отримаєте винагороду». На змаганнях Олег Миколайович активно вболівав за хлопців і навіть виступав у ролі секунданта.

Ми поговорили з президентом федерації греко-римської боротьби України про змагання в Баку, про наших призерів та перспективи розвитку боротьби в Україні.
- Пане, президенте, чи задоволені Ви виступами наших борців на І-х Європейських Іграх?
- Перш за все дозвольте привітати спортсменів і тренерів за сумлінну роботу, за яскраві сутички та прагнення кожного спортсмена до перемоги. Можливо, не кожному борцю вдалося здобути медаль, але гідно боролися всі. Ми завоювали два «срібла» і «бронзу». Це хороший результат. Третє командне місце греко-римлян – вагомий доказ самовідданості борців, відповідального ставлення до тренувань, ефективності роботи тренерського штабу на чолі з головним тренером – Артуром Дзігасовим. Окрема подяка за допомогу в підготовці борців тренерам збірної – Мураду Саргсяну та Володимиру Шацьких. А також лікарю команди – Наталі Соколовій та масажисту – Ігорю Глухарєву. Звичайно, хочу від душі поздоровити наших призерів – Дмитра Пишкова, Жана Беленюка та Дмитра Тімченка. Користуючись нагодою, хочу привітати наших колег – борців вільного стилю - Валерія Андрійцева та Василя Шуптара з бронзовими нагородами. Головного тренера збірної з вільної боротьби – Руслана Савлохова, Ярослава Базилюка та старшого тренера молодіжної збірної Вадима Тасоєва. Аліну Махіню – з «золотом», а також, Тетяну Лавренчук та Юлію Ткач із «сріблом». Дівчата, як завжди, показали безкомпромісну боротьбу і, безумовно, велика заслуга в цьому старшого тренера – Володимира Євонова, голову АСБУ м. Києва Ростислава Щокіна. І, звичайно - президента Асоціації спортивної боротьби – Ельбруса Тадеєва за неусипну увагу, постійну опіку, участь та підтримку спортсменів.
Якщо говорити конкретно про класиків, скажу відверто – могли виступити краще. Дімі Пишкову, який на початку пройшов сильних суперників на серба просто не вистачило сил. Безперечно, він міг боротися за «золото» і стати чемпіоном. Всі бачили його переконливу перемогу за третє місце. Зал стоячи аплодував нашому борцю. Жан у фіналі зустрівся з молодим, сильним росіянином Давідом Чакветадзе. Суперник Беленюка з перших дій в партері заявив про себе, як гідного претендента. Він упевнено пройшов всю дистанцію і спроба Жана переломити хід зустрічі на останніх хвилинах виявилася безуспішною. Сподіваюся, Жан проаналізує ситуацію, зробить відповідні висновки і в майбутньому постарається завчасно вмикати приховані резерви. Розраховувати, що суперник у другій половині «попливе» і почне валитися, як у випадку з вірменським борцем, не завжди, як показує фінальний досвід, вірна тактика. Дмитро Тімченко, який упевнено дійшов до фіналу і переміг титулованих суперників, у фіналі, без сумніву, мав перемогти росіянина. Суперник Дмитра не був слабким, але перемогти його Тімченко, об’єктивно, міг. На мою думку, після виходу у фінал, Діма розслабився, відчув себе переможцем і погодився на «срібло». Принаймні, за «золото» він не бився. А міг би стати чемпіоном. Денис Дем’янков має стрижень, маэ характер, боровся добре, але через надмірне скидання ваги йому забракло сил та упертості. Він дуже старався, однак, на жаль, не зміг переграти Суркова. Кучмій з його силою та природними даними міг боротися за медаль. На жаль, у Баку наш важковаваговик себе не проявив. Можливо, не вистачило досвіду. У Миколи, без сумніву, є потенціал і, сподіваюся, якщо він і надалі не буде себе жаліти, в нього все попереду.
Хочу попросити борців з розумінням поставитися до цих зауважень і не сприймати оцінки негативно. Щоб вставати, інколи корисно і падати. Чесно кажучи, може це й на краще, що кожен борець в Баку побачив і зрозумів свої слабкі місця. До Лас-Вегасу є час виправити недоліки.
- Спільна робота на килимі між вільниками та класиками пішла борцям на користь?
- Хочу особливо підкреслити, що дякуючи активній співпраці Асоціації спортивної боротьби України, а саме: Руслана Савлохова, Ельбруса Тадеєва, Вадима Тасоєва з Федерацією греко-римської боротьби в особі віце-президента ФГРБУ Олександра Камача та його надійних помічників Віталія Волошина та Андрія Каплуновського, не тільки рівень майстерності борців вільного та класичного стилю, але й популярність спортивної боротьби в країні почала помітно набирати оберти. Завдяки спільним тренуванням на Олімпійській базі в Конча-Заспі хлопці отримали унікальну можливість обмінюватись досвідом, виправляти недоліки один одного та покращувати власний професіоналізм. Талановитий борець вільного стилю Валерій Андрійцев, який здобув в Баку бронзу, зізнався, що саме завдяки роботі з греко-римлянами, він покращив роботу у стійці і став впевненіше боротися на руках. За словами Валерія - класика залишається абеткою боротьби, це основа. Зрозуміло, що і класикам є чому повчитися у своїх колег. Так, в нас заборонені проходи в ноги, але ж прискорити швидкість та запозичити у них здібність вриватися в корпус ми, безперечно, можемо. Дякуючи активній роботі Асоціації спортивної боротьби, нам вдалося стерти кордони між борцями різних стилів, об'єднатися у велику родину і стати єдиним, дружнім колективом. Було надзвичайно приємно бачити, як емоційно борчині вболівали за класиків і як підтримували наших хлопців борці вільного стилю. Між борцями різних стилів конкуренції немає і бути не може. Між нами має бути виключно дружба, доброзичливість та взаємно підтримка.

- Які премії отримають наші медалісти?
- Беленюк і Тімченко отримають по сорок тисяч гривень, а Дмитро Пишков – двадцять тисяч гривень.
- Скільки Олімпійських ліцензій, на Вашу думку, команда зможе вибороти на чемпіонаті світу?
- Всі хлопці можуть боротися за нагороди найвищого ґатунку. Все залежить не тільки від фізичної готовності, а й морально-психологічного настрою. Без внутрішнього заряду перемогти на чемпіонаті світу нереально. Тим більше, конкуренція там буде жорсткіша ніж в Баку. Боротимуться азіати, американці, індійці, і всі вони, як ми бачили в Ташкенті, будуть битися несамовито. Якщо наші борці будуть прагнути перемоги, проявлятимуть характер, завзятість та упертість, є всі шанси взяти близько 5-6-ти ліцензій.

- Чи є перспективи розвитку боротьби в Україні?
- Сьогодні боротьба в Україні почала активно відроджуватися. Щомісяця у різних куточках країни проходить декілька турнірів серед молодших юнаків та кадетів, а також змагання серед молоді та чоловіків. Дякуючи активності молодих тренерів, боротьба розвивається. Людей, які люблять боротьбу і весь час віддають нашому виду спорту в Україні є багато. Це і недавні переможці конкурсу дитячих тренерів – Микита Красилов з Маріуполя, Юрій Хлібойко зі Жмеринки, Максим Миколенко та Андрій Полтавцев із Києва. Це і Валерій Білуха з Вінниці, який багато робить для розвитку боротьби на Вінничині. Це і Дмитро Шевчук з Костопільського спортивного ліцею. Це і невтомний ентузіаст з Рівного Петро Нагорний. За ініціативність та енергійну роботу хочеться подякувати старшому тренеру кадетської збірної – Віктору Лозовому, який за власною ініціативою нещодавно організував свято боротьби в Білій Церкві, директору ДЮСШ «Атлант» - Олександру Смишляєву, який постійно проводить змагання серед молодших юнаків в залі манежу СКА ЗСУ, Заслуженому тренеру Віктору Гайдуку – за невтомний розвиток боротьби на Сумщині, Андрію Калашнікову та Максиму Чепурко за організацію матчевої зустрічі між командами Київщини та Донбасу в спортивно-оздоровчому комплексі «Імперія». Юрію Цікаленко за підтримку та допомогу в організації святкового вечора боротьби. Хочеться подякувати генеральному директорові фармацевтичної фірми «Здоров’я» - Олександру Доровському, за допомогу в організації першого чемпіонату України зі спортивної боротьби, який пройшов у Харкові.

- Боротьба – досить доступний вид спорту?
- Для занять в секції греко-римської боротьби потрібно мати борцівки та трико, а головне – бажання тренуватися. Дякувати Богові, тренування боротьбою є безкоштовними. Щоправда, через навалу східних мистецтв, боротьба протягом останніх десятиліть трохи втратила популярність, але, як ми бачимо сьогодні, завдяки активній популяризації боротьби не тільки в країнах сходу, Азії, Африки, Південної Америки та Сполучених Штатів, боротьба починає стрімко відроджуватися. Сьогодні в моду знову повертаються поламані вуха, накачана шия та широкі плечі.
Для того, щоб боротьба розвивалася потрібні спонсори. В Україні є чимало колишніх борців, а нині успішних бізнесменів, які сьогодні реально роблять все, аби підтримати боротьбу. Дякуючи підтримці цих людей боротьба отримує "друге дихання". Це і Володимир Кравченко, який безпосередньо цікавиться боротьбою і все робить для її відродження, і Анатолій Романюк, почесний президент ФГРБУ – Вадим Кисіль, який активно цікавиться станом речей в українській боротьбі, Олег Сазонов, Микола Макаренко, Юрій Цікаленко та багато інших ентузіастів, які розуміють, що боротьба, це не тільки змагання і медалі, а й ще – здорова нація. Боротьба – наше майбутнє.
- Що потрібно робити, аби боротьба в Україні, стала такою ж популярною, як в Америці, Ірані, країнах Європи?
- Потрібно залучати спонсорів. І держава має на законодавчому рівні підтримати підприємців, які сьогодні, спонсорською допомогою, жертовною працею рятують вітчизняний спорт. Бізнесмени забезпечують фінансову підтримку спортсменам, через особисту любов до боротьби. Саме завдяки килиму і виснажливим тренуванням, багато колишніх спортсменів досягли успіху в дорослому житті. Ми пам’ятаємо про це і щиро вдячні долі, яка привела нас до борцівських залів де ми вчилися здобувати перші перемоги. Однак, люди бізнеса, яким важкою працею дається кожна копійка, мають бути зацікавленими вкладати гроші у спорт й отримувати вигідні преференції від держави для надання благодійної допомоги, як це відбувається в розвинутих країнах світу. За спонсорську допомогу бізнесмени повинні отримувати пільги від держави для розвитку власного бізнесу. Фактично сьогодні боротьба виживає завдяки зв’язкам борців та особистим контактам тренерів. Дякуючи знайомствам Артура Дзігасова, Володимира Шацьких, Мурада Саргсяна, чоловіки отримують запрошення тренуватися за кордоном, виїжджати на змагання до Німеччини, Швеції, Іспанії.
В Україні є всі умови для розвитку красивого і благородного виду спорту. Тренерам, яким сьогодні приходиться найважче, потрібно запастися терпінням, не втрачати оптимізму і стукатися в усі двері. Якщо ви будете шукати гроші на розвиток боротьби, ремонт залу, чи новий килим, вас обов'язково почують. Хто старається заради дітей, завжди отримає. Потрібно тільки мати ціль і впевнено крокувати до неї не зважаючи на труднощі та перешкоди. Щоб перемогти, треба боротися! Дозвольте ще раз від імені Асоціації спортивної боротьби подякувати всім за сумлінну працю та привітати призерів, учасників, борців, борчинь та тренерів з відмінними результатами на І Європейських Іграх в Баку та побажати їм якісної, ефективної підготовки до Чемпіонату світу, який восени пройде в Лас-Вегасі.
Розмову вів: Олександр Пастухов
comments powered by HyperComments