Безмежно добрий до своїх та залізно нещадний до ворогів. Дмитро Шпак – віцечемпіон Європи з боротьби, спортивний меценат, люблячий тато, дбайливий брат. А з початком великої війни - боєць десантно-штурмових військ на найнебезпечніших напрямках. Рідні кажуть, його життя було суцільним випробуванням, в якому він жодного разу не промовив «не можу». Бо здавалося, що Дмитро може абсолютно все. Він кілька разів рятувався від смерті й рятував від неї інших. Аж поки вона не наздогнала його в місці, про яке не можна розповідати.

Він мав законне право не йти воювати. Але не міг не піти. Він міг плекати спортивне майбутнє України й здобути ще не одну нагороду. Та прагнув найважливішої перемоги - на полі бою. Він виконував надскладні бойові завдання у найгарячіших точках. І загинув листопадової ночі на Запоріжжі. За кілька днів до Дня народження своїх синочків-близнюків.

Герой цієї історії - Дмитро Шпак, срібний призер чемпіонату Європи з грепплінгу, майстер спорту з греко-римської боротьби, меценат і боєць десантно-штурмових військ з позивним «Добрий».

На фінішній прямій збір підписів за присвоєння Дмитру ШПАКУ звання Героя України посмертно. Підписати петицію можна за посиланням: https://petition.president.gov.ua/petition/172446