Сильних борців зібрала вагова категорія до 59 кг на чемпіонаті України серед чоловіків з греко-римської боротьби. Саме в цій вазі на килим вийшли талановитий борець Олексій Жабський з Миколаєва, працьовитий і скромний Владислав Коростильов із Маріуполя, Денис Чебанов (Луганська-Миколаївська обл.), призер ЧЄ серед молоді Жора Абовян, талановитий Андрій Мартинюк з Рівного. Оскільки боротьба за "бронзу" тривала водночас на двох килимах ми встигли об'єднати і викласти обидві сутички. Вибачте, що подаємо тільки заключну частину поєдинку Чебанов-Сологуб.

 

Поєдинок  за третє місце між борцем із Запоріжжя Гевором Арзуманяном та Віктором Петриком представником Київщини. В боротьбі за вихід у фінал Віктор Петрик в напруженому герці поступився Андрію Мартинюку з Рівного, до речі, не подужав Мартинюка у чвертьфіналі і Арзуманян, проте Віктор Петрик, незважаючи на тиск залу, зумів вирвати перемогу у гострому протистоянні  з досвідченим борцем із Запоріжжя - Вюгаром Рагімовим. Максим Чепурко та Андрій Калашников відстояли перемогу свого вихованця і не дозволили суддям скасувати результат. В поєдинку за "бронзу" Петрик переборов Арзуманяна, а Денис Чебанов вистояв і переміг сильного, наполегливого борця із Конотопа - Євгена Сологуба. Головне, ми побачили красиву, конкурентну, атакуючу боротьбу у виконанні наших хлопців. Боротьба на очах стає не тільки популярною, але й видовищною та захоплюючою. І це тішить найбільше!

Просто неймовірно дорослу, сформовану боротьбу продемонстрував у фіналі ЧУ серед чоловіків борець із Запоріжжя Жора Абовян. І не тільки у фіналі! Один з лідерів молодіжної збірної України, срібний призер юніорського ЧЄ-2016 в Швеції, впевнено пройшов всіх головних претендентів. І фактично у фінальному поєдинку не залишив шансів  досвідченому  борцю з Рівного - Андрію Мартинюку. На останніх секундах Мартинюк спробував провести кидок і в результаті сам опинився в цупких обіймах Абовяна. Жора вирішив не проводити контратаку, хоча мав для цього всі козирі. Він просто скинув із себе Мартинюка, хоча міг взяти, як мінімум - бал, а при бажанні й більше! Дія - нехай це була б посадка, не обов'язково кидок через груда,  на останніх секундах стала б яскравим закінченням цього поєдинку. На жаль, дорогі друзі, наші хлопці, особливо, якщо перемагають, стараються утримати перевагу, не роблять прийомів навіть коли це реально і зиркають у бік табло. Жора переміг, ми всі його вітаємо. Він боровся дуже уважно і професійно. От тільки зупинятися не можна!

Олексій Калініченко впевнено розпочав змагання. Напочатку здалося, що Калініченко боротиметься у фіналі. Він переміг Богдана К,абіна, вистояв проти Бутхузі Караї, однак у двобої з Денисом Дем'янковим зазнав прикрої поразки. Було цікаво, чи здужає він давнього суперника - Олександра Литвинова. На жаль, непередбачуваний, непрогнозований Калініченко,  який вміє імпровізувати, любить дражнити й провокувати суперників, цього разу, не зумів переіграти серйозного і зосередженого запорожця. Додам, Калініченко не провів жодної результативної атаки, більше того - ні разу не спробував змінити хід сутички. В нього є талант. Він вміє мислити. Але цього разу Олександр Литвинов, який поступився Калініченко в Миколаєві, цього разу взяв у кривдника реванш...

 

 

 З великою повагою ставлюся до Дениса Дем'янкова. Він серйозний чоловік і сумлінний борець. Великою радістю, гадаю, для всіх, стала поява на килимі Руслана Ісрафілова. Руслан на шляху до фіналу здолав серйозного борця з Тернополя - Олександра Новачка й переміг Віталія Кононова з Донеччини. На жаль, Руслан Ісрафілов був не готовий функціонально на 100 відсотків, і про це він чесно сам зізнався, дати Дем'янкову гідний бій. Руслан грамотно захищався, професійно рухався, але був не готовий до результативної боротьби. Прикро, що і Денис Дем'янков не спробував провести атаку чи прийом. Такий собі вийшов дружній спаринг давніх приятелів. І дивлячись за цим перепрошую "ніяким" фіналом, мені згадувалися справжні суперники Дем'янкова, які виходили проти нього за кордоном і показували зовсім іншу боротьбу ніж Руслан Ісрафілов. Хіба буде імітувати боротьбу росіянин Сурков, чи Леваї, що бореться за Словенію? І якщо не ризикувати вдома, не йти на ризик на внутрішніх змаганнях, як можна навчитися долати технічних суперників за кордоном? Потрібно для себе, не для когось, експерементувати, піти на загострення,  зробити атаку чи кидок, аби це вийшло в майбутньому на міжнародних змаганнях. Якщо вдома не вчитися, не ризикувати, хіба можна потім стрибнути через голову? Ніколи, якщо є відсутнім рефлекс! І ця поблажливість, стриманість чи нерішучість хвилюють спеціалістів найбільше!

 

75 кг

 

Дмитро Пиньков впевнено перміг Артема Матяша. До речі, на дорослому чемпіонаті боролися не тільки представники молодіжної команди - Жора Абовян, Геворг Арзуманян, Парвіз Насібов, Владлен Козлюк, Сергій Грушин, Дмитро Кіяшок, Андрій Дегтярьов, відразу зазаначу, молодь проявила себе з найкращої сторони. На килим вийшов і чемпіон Європи серед кадетів Дмитро Васецький. Лідер кадетської збірної в рівній боротьбі з рахунком 6:6 поступився Павлу Молнару. Васецький продемонстрував чоловічу боротьбу і бійцівський  характер. Молнар дуже старався, однак не зміг пробитися до  фіналу...

 

 

 

Безкомпромісну боротьбу в цьому поєдинку показали обидва борці. Срібний призер Чемпіонату Європи серед молоді - Артем Матяш весь час, як танк,  йшов уперед, бився "груди в груди", силячись зламати опір Молнара. Матяш спробував застосувати перевірену тактику, але цього разу, у поєдинку з не менш підготовленим, фізично потужним Молнаром, ця одноманітна боротьба дала збій! Не можу сказати, що Матяш програв. Він до останньої секунди йшов уперед. Рішення арбітра Олександра Зайця про вирішальний бал на користь Молнара наприкінці сутички, як на мене, не є повністю обгрунтованим. Хоча Павло Молнар гідно вистояв у цьому поєдинку. Сильні, вольові хлопці! Не вистачало тільки одного - прийомів. Матяш в якого є стрижень, потенціал, головне - бійцівський дух,  має зрозуміти важливу річ, гадаю ця поразка його до цього підштовхне - треба збагачувати арсенал прийомів і відшліфовувати техніку. В Матяша є дивовижна сила, він працьовитий хлопець, однак без техніки, як наголошує Володимир Шацьких, на одній силі далеко не поїдеш. Потрібно працювати! Тішить головне - в нас зростає надійна зміна!

 

80 кг

 

 

Травма лівої руки не дозволить Андрію Бєлих боротися в повну силу. Він буде показувати боротьбу, але дуже помітно, що він працює тільки правицею. Він вийшов не перемагати, а відстояти поєдинок. Виграти в  Арабаджи однією рукою  неможливо. Хоча й Дмитрові непросто розібратися з травмованим Бєлих. Бєлих незважаючи на однобокість боротьби виглядав непогано. Шкода, що він не міг включитися з двох рук. Андрій гарно боровся, але поступився за вихід у фінал спритнішому  Андрію  Антонюку з Тернополя. Антонюк переборов Бєлих, і впевнено здолав Арабаджи. Ми ще побачимо його у фіналі проти Ярослава Фільчакова. Бєлих, без сумніву, мав бути  в призерах. Не судилося...

 

 

 

Обидва фіналісти показалу чудову боротьбу. Ярослав Фільчаков переміг Дмитра Пишкова, який зумів усунути досвідченого Олександра Шишмана, а Андрій Антонюк пройшов Андрія Бєлих, та Дмитра Арабаджи. Антонюк вміє працювати на контратаках. Йому головне змусити суперника піти вперед. Тоді він миттєво вмикає коронку - кидок через груди і порятунку ніхто немає. Фільчаков серйозно налаштувався на вирішальний бій і дав собі установку не піддатися на провокацію. Фільчаков йшов вперед, але діяв обережно, виважено, зосереджено. Не реагував на мульки товариша. Здавалося б з'єднайся, спробуй. Фільчаков не поспішає. Така тактика виявилася правильною. Антонюк виглядає розгубленим. Він спокушав Ярослава, аби зловити його на помилці, а той сам відкрив полювання на нього. Партія двох перспективних гравців, з яких переможцем виходить борець з гарячим серцем і холодною головою...

 

 

85 кг

Манін повернувся на килим після травми плеча. Владислав показав чудову боротьбу. Володимиру Лучанко не вдалося перебороти борця з Миколаєва у боротьбі за "бронзу"...

 

 

Серйозний фінал. Хорошо боролися обидва спортсмени. Шкрюба, на мою думку, діяв вправніше. В одному епізоді він виконав прийом за допомогою ноги і отримав несправедливу оцінку. Северин, який програвав, відчув недозволену роботу. Так сталося, що арбітр Петро Нагорний зі своєї позиції не зміг помітити порушення. З нашого боку підбив ногою у виконанні Шкрюби, видно, як на долоні. Невірна оцінка за дію борця із Закарпаття навряд чи би змінила результат поєдинку, однак обгрунтований протест було скасовано і Юрій Шкрюба отримав ще один бал. Ми не змогли почути коментар Олега Собчука відносно даної ситуації. В мене є підозра, що повтор було надано не з того ракурсу. Це говорить тільки про те, шановні глядачі, що судді за суб'єктивних, навіть зовнішніх обставин, часто не з власної вини, теж  помиляються. Жан Беленюк спробував дати свою оцінку ситуації, і ми вже опинилися у вирі назріваючого скандалу. Річ у тім, що Нагорний не бачив зі свого боку зачепу ногою. Сергій Чижов рішуче заборонив Беленюку коментувати роботу суддів. Власне, ми тільки хотіли з'ясувати чи все було в рамках правил. На щастя, непорозуміння чудом вдалося уникнути! Шкода, що ми ніяк з Беленюком не змогли повпливати на судддівське рішення. Отже не тільки борцям, а й суддям потрібно уважно аналізувати свою роботу, розуміти своє місцезнаходження під час виконання борцями прийомів, аби чітко оцінити їхні дії. Олег Собчук пообіцяв переглянути сутичку у запису і провести з колегами  ретельний розбір суперечливого епізоду.

 

 

 

Серйозних суперників зібрала у Запоріжжі вага до 98 кг.  Не боровся цього разу Дімітрій Тімченко, який приїхав на ЧУ в якості тренера. Хорошу боротьбу продемонстрував Володимир Васильєв, якому зовсім трохи не вистачило аби перемогти за вихід у фінал у Миколи Крисова.  Взагалі,  Микола Крисов з Одеси був підготовлений як ніколи, і боровся завзято і рішуче. Міг Крисов стати чемпіоном. Однак в боротьбі часто результат вирішують секунди. Крисову не вистачило зовсім трохи. 

 

Крисов - Савєта  

Дідик - Вороний

 

Тесленко - Кучмій